
війни в Україні: схиляємо голови перед подвигом тих, хто поліг у боротьбі за мир.
Фото: Natalia Sevruk / Pexel
22 червня 2026 року в Україні відзначають День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. Цей пам’ятний день був заснований Указом Президента України у листопаді 2000 року. Дата встановлена на згадку про 22 червня 1941 року, коли німецькі війська перейшли радянський кордон, а перші бомби впали на українські міста, зокрема Київ, Житомир та Севастополь. Україна зазнала чи не найбільших втрат під час Другої світової війни — за різними оцінками, загинуло від 8 до 10 мільйонів українців. Метою цього дня є увічнення пам’яті про них, а також виховання поваги до історичного минулого нашого народу.
Нове переосмислення: від 1941 до 2026 року
Протягом десятиліть радянська, а згодом російська пропаганда використовували цю дату для створення міфу про «Велику Вітчизняну війну», намагаючись монополізувати перемогу та виправдати власний мілітаризм. Проте для України 22 червня — це день суцільної трагедії, адже наш народ опинився в лещатах між двома кривавими тоталітарними режимами: нацистським та радянським.
Сьогодні, у 2026 році, українці як ніхто інший розуміють жах подій того ранку. Те, що колись здавалося далекою історією з підручників — передсвітанкові авіаудари, колони ворожої техніки, руйнування міст та евакуація — стало нашою страшною реальністю через напад російської федерації. Сучасна росія повністю скопіювала нацистську тактику, розпочавши повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року так само підступно та без оголошення війни. Тому сьогодні День скорботи об’єднує пам’ять про всіх жертв: від тих, хто загинув у концтаборах та на полях боїв у середині минулого століття, до цивільних і військових, які загинули у Бучі, Маріуполі, Харкові чи Бахмуті під час сучасної війни.
Скорбота та державні заходи
Традиційно у цей день в Україні передбачено низку скорботних заходів. На знак поваги до загиблих приспускають Державні Прапори України з чорною стрічкою на будівлях органів державної влади, державних підприємств та установ. Обмежуються розважальні заходи, радіо- та телепередачі. Офіційні звернення керівництва держави, історичні хроніки та матеріали про збереження національної пам’яті оновлюються на ресурсах Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
Коротко про дату
- Дата: 22 червня.
- Статус: Офіційний пам’ятний день в Україні з 2000 року.
- Суть дня: День пам’яті, тиші та молитви за мільйонами українців, чиї життя забрала війна.
- Сучасний контекст: Засудження будь-яких проявів агресії, імперіалізму та тоталітаризму, які приносять смерть на українську землю.
Повний перелік подій, релігійних дат та іменин на цей день дивіться у нашому Хабі за 22 червня.
Як правильно та гідно провести цей день
- Вшануйте хвилиною мовчання: Знайдіть час протягом дня, щоб на хвилину зупинитися і подумки згадати тих, хто віддав життя за Україну тоді й зараз. Особливо зворушливо, коли о 12:00 громадяни зупиняються на вулицях чи припиняють роботу в офісах для спільної хвилини пам’яті.
- Утримайтеся від гучних розваг: За наявності приводів для особистих святкувань, намагайтеся провести їх стримано. Не вмикайте гучно розважальну музику в автомобілях, закладах чи вдома, адже для тисяч родин навколо цей день сповнений особистого болю через втрату близьких на фронті.
- Запаліть свічку пам’яті: Увечері поставте на підвіконня запалену свічку. Цей простий вогник — символ того, що ми пам’ятаємо кожного воїна та цивільного, чиє життя обірвав агресор.
- Підтримайте живих: Найкраща шана загиблим — це турбота про тих, хто вижив. Зробіть донат у перевірений медичний чи військовий фонд, відвідайте поранених бійців у госпіталі, підтримайте родину загиблого захисника у вашій громаді або допоможіть переселенцям, які через сучасну війну втратили свій дім.
Важливо розуміти: Світ занадто довго повторював гасло «Ніколи знову», але не зміг зупинити нове зло. Сьогодні для України це гасло трансформувалося у бойове «Ніколи знову не дозволимо нас знищити», де пам’ять про жертв є джерелом нашої сили для боротьби та перемоги.
Питання та відповіді
- Чому 22 червня в Україні офіційно не є вихідним днем? Це офіційний загальнонаціональний день глибокої скорботи, а не свято. Пам’ятні дні такого типу в Україні є звичайними робочими днями, проте вони традиційно супроводжуються жалобними державними заходами, обов’язковим приспущенням синьо-жовтих прапорів та хвилиною мовчання. Головний акцент робиться на глибокому внутрішньому осмисленні страшної трагедії, а не на додатковому відпочинку.
- Які втрати понесла Україна в роки Другої світової війни? Україна опинилася в самому епіцентрі запеклих бойових дій та жорстокої нацистської окупації. Наша країна втратила близько 5 мільйонів цивільного населення (включно з понад 1,5 мільйона євреїв, знищених під час Голокосту) та до 4 мільйонів військовослужбовців. Також було вщент зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч українських сіл.
- Як сучасна українська історіографія ставиться до радянського терміну «Велика Вітчизняна війна»? Україна офіційно і безповоротно відмовилася від цього нав’язаного радянського терміну. Замість нього використовується історично точне поняття — Друга світова війна (1939–1945). Адже для українців війна почалася не 22 червня 1941 року, а ще 1 вересня 1939 року, коли нацисти бомбили Львів, а тисячі українців у складі польської армії вже тоді першими вступили в запеклий бій з Гітлером.
- Що таке «Бабин Яр» і чому він є символом цього дня? Бабин Яр у Києві — це всесвітньо відомий жахливий символ Голокосту та масових розстрілів, які розпочалися невдовзі після німецької окупації столиці влітку 1941 року. Загалом там було цинічно розстріляно понад 100 тисяч безневинних людей: євреїв, ромів, українських патріотів-націоналістів, радянських військовополонених та пацієнтів психіатричних лікарень.
- Яка різниця між 8 травня (Днем пам’яті та перемоги) та 22 червня? 8 травня — це день, коли вся Європа та Україна разом відзначають остаточне завершення війни на континенті, перемогу над нацизмом та беззастережну капітуляцію Німеччини (акцент на мирі та тріумфі перемоги). 22 червня — це день початку найкривавішої фази війни на наших теренах (акцент суто на початку катастрофи, скорботі за загиблими, перших бомбардуваннях і мільйонних людських жертвах).
- Як допомогти дітям правильно зрозуміти значення цього дня під час повномасштабної війни? Розмовляйте з ними максимально чесно, але без занурення у надто жахливі криваві подробиці. М’яко поясніть, що зла воля кривавих диктаторів (як Гітлера колись, так і Путіна сьогодні) приносить біду, але український народ завжди самовіддано захищає свою землю. Наголосіть, що ми згадуємо загиблих героїв минулого, аби ще більше цінувати та підтримувати тих героїв, які захищають нас просто зараз.



