Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту 2026

19 червня 2026 року світ відзначає Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту (International Day for the Elimination of Sexual Violence in Conflict). Цю дату було засновано Генеральною Асамблеєю ООН у червні 2015 року. День обрано на згадку про 19 червня 2008 року, коли Рада Безпеки ООН прийняла знакову резолюцію 1820, яка офіційно визнала сексуальне насильство під час війни тактикою ведення бойових дій і прямою загрозою міжнародній безпеці. Головна мета дня — підвищення обізнаності про необхідність припинення цих злочинів, вшанування жертв та підтримка тих, хто присвятив життя боротьбі за їхнє викорінення.

Зброя війни, а не побічний ефект

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) — це не випадкові прояви неконтрольованої агресії окремих солдатів. У сучасних війнах це продумана і спланована зброя, яку військове командування використовує для досягнення військових та політичних цілей.

Його мета — психологічно зламати опір населення, деморалізувати армію супротивника, покарати цивільних за проукраїнську позицію, змусити людей залишати свої домівки (стимулювання депортації) та зруйнувати родинні зв’язки всередині громад. СНПК включає зґвалтування, примусову вагітність, примусову проституцію, кастрацію, сексуальне рабство та будь-які інші форми грубого посягання на статеву недоторканність людей будь-якого віку та статі.

Трагедія та виклик для України

З початком повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Україна зіткнулася з масовими випадками СНПК на тимчасово окупованих територіях. Офіс Генерального прокурора України, міжнародні місії ООН та правозахисні організації зафіксували сотні підтверджених випадків насильства, скоєних російськими військовими проти українських жінок, чоловіків та дітей.

1. Жертвами стають усі: Російські окупанти застосовують насильство незалежно від віку — правоохоронці фіксували злочини як проти маленьких дітей, так і проти літніх людей (найстаршій жертві було понад 80 років).
2. Насильство в полоні: Сексуальне та психологічне насильство є системним інструментом катувань в російських таборах та тюрмах, де утримують як українських військовополонених, так і цивільних заручників.
3. Проблема латентності: Оприлюднена статистика — це лише вершина айсберга. Більшість постраждалих мовчать через глибоку психологічну травму, страх осуду суспільства або тому, що вони досі перебувають в окупації.

Офіційні правові алгоритми фіксації злочинів, звіти правозахисників та програми підтримки постраждалих публікуються на урядовому порталі Офісу Генерального прокурора України.

Коротко про дату

• Дата: 19 червня.
• Статус злочину: Згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду, сексуальне насильство під час війни кваліфікується як воєнний злочин та злочин проти людяності. Воно не має строку давності.
• Головне завдання України: Фіксація кожного випадку за міжнародними стандартами (Міжнародний протокол), надання комплексної допомоги постраждалим та притягнення кривдників до відповідальності у Гаазі.

19 червня також відмічають День фермера в Україні.

Повний перелік подій, релігійних дат та іменин на цей день дивіться у нашому Хабі за 19 червня.

Куди звертатися та як діяти постраждалим від воєнних злочинів

1. Зверніться до Центрів допомоги врятованим: Це державні установи, які працюють у багатьох великих містах України та за кордоном. Там безкоштовно та анонімно надають психологічну, соціальну та первинну правову допомогу. Навіть якщо ви не готові йти до поліції, тут вам допоможуть впоратися з травмою.
2. Зателефонуйте на спеціалізовані гарячі лінії: Ви можете набрати Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства та гендерної дискримінації за номером 116 123 або лінію психологічної підтримки «Розірви коло» за номером 0 800 500 335.
3. Зафіксуйте злочин для міжнародного трибуналу: Якщо ви готові допомогти покарати злочинців, повідомте про злочин через офіційний державний ресурс сrimeisonsite.gp.gov.ua або зверніться до правозахисної організації «Ла Страда-Україна». Ваші свідчення стануть основою для вироків у міжнародних судах.
4. Підтримайте людину поруч без осуду: Якщо вам довірилися і розповіли про пережите насильство — ніколи не запитуйте «Чому ти не втік/не втекла?» або «У що ти був одягнений/одягнена?». Вислухайте, запевніть, що в цьому немає вини постраждалої особи, та обережно запропонуйте допомогу професійних психологів.

Важливо знати: В Україні діє принцип «орієнтованості на постраждалих». Це означає, що правоохоронні органи не мають права примушувати жертву до слідчих дій, якщо це травмує її психіку. Пріоритетом є психологічний та фізичний стан людини, а вже потім — збір доказів.

Питання та відповіді

• Чому сексуальне насильство під час війни не має строку давності? Тому що воно офіційно визнане тяжким воєнним злочином на найвищому міжнародному рівні відповідно до Женевських конвенцій. Це означає, що будь-якого російського солдата чи офіцера, який скоїв цей звірячий злочин на території України у період 2022–2026 років, можуть законно заарештувати, судити та ув’язнити навіть через 30 або 50 років у будь-якій цивілізованій точці світу, де беззаперечно діє міжнародне право.

• Чи фіксуються випадки насильства щодо чоловіків? Так, і дуже активно. Російські окупанти масово використовують сексуальне насильство та жорстокі катування статевих органів як цинічний інструмент тортур і психологічного тиску на українських чоловіків — як на цивільних осіб, так і на військовополонених. Офіційна українська прокуратура ретельно фіксує ці злочини нарівні із фактами насильства щодо жінок.

• Що таке ревіталізація постраждалих від насильства? Ревіталізація (або буквальне повернення до повноцінного життя) — це тривалий і складний процес комплексної реабілітації людини. Він обов’язково включає невідкладну медичну допомогу, довготривалу роботу з досвідченими кризовими психологами, пластичні чи відновлювальні хірургічні операції, повний юридичний супровід та всебічну соціальну інтеграцію, аби людина знову змогла відчути себе у безпеці в соціумі.

• Яку роль у розслідуванні воєнних злочинів такого характеру відіграють ДНК-експертизи? Ключову та вирішальну. На деокупованих українських територіях або відразу після звільнення особи з полону збережені біологічні матеріали (ДНК кривдника) стають беззаперечним матеріальним доказом у суді. Навіть якщо постраждала людина не знає імені чи обличчя окупанта (наприклад, через те, що на неї вдягали мішок), унікальний ДНК-профіль дозволить залізобетонно ідентифікувати злочинця після його ліквідації або взяття в полон Силами оборони України.

• Чи можна постраждалим отримати грошову компенсацію за пережите воєнне насильство? Так, Україна спільно з міжнародними партнерами зараз активно впроваджує дієвий механізм невідкладних репарацій (компенсацій) за рахунок заморожених активів рф. Постраждалі, які офіційно зафіксували факт насильства у правоохоронних органах, мають законне право на отримання фінансової допомоги на лікування та реабілітацію ще до завершення тривалих міжнародних трибуналів.

• Як звичайні громадяни можуть допомогти постраждалим і підтримати цей день? Найголовніше — послідовно формувати у суспільстві культуру тотальної підтримки та емпатії, а не осуду (жертви не винні). Важливо створювати безпечний простір, де постраждалі не боятимуться говорити. Також можна підтримати фінансово чи інформаційно перевірені фонди, які фахово займаються реабілітацією жінок та дітей, що перебували в окупації, зокрема «Фонд Маша», «Схід SOS» чи «Ла Страда».